May 26th, 2018

Чуэш, брате, кричить вороння

Чуэш, брате, кричить вороння,
Нашу приязнь на вила здіймає.
Безсловесна, ще вчора, свиня,
Корінь аріїв в собі шукає.

Вже вони не майданна тля,
Нині крови бажають пити.
Ти сміявся з них: «То дурня!»
Я підспівував: «Будемо жити!»

Їхня лють вже сягає нестями,
Нас орава за горло хапає.
Що ж з тобою ми підем до ями?
Свиням бісер ніхто не жбурляє?

Хто різник, хто пацюк - не відомо,
Різний бог нам і їм помагає.
Не судилося всидіти дома,
Першим меч - жалюгідний здіймає.

Слово душу пусту не чіпляє,
Мирні станули ночі та дні ,
Холод зброї вже нас обпікає,
Хоч не прагнуло серце різні.

(no subject)



Напрасно жду тепла я, от старых  батарей,

Чугун советский хладен, ему пора в музей.

Пытаюсь как-то греться,  я  у чужих дверей,

За ними рай пророчил,  свидомый  иудей.

                        ***

Как пёс, бегу на Запад, на запах Привилей,

Устал я от России, тепла её печей.

За золотые буду, пасти чужих гусей,

За серебро Иуды,  умру как фарисей.

                                 ***
Умру я как советский,  умру как человек,

И русским я не буду вовек, вовек, вовек!

Искать не буду смыслы,  вселенной  бытия,

Курорты и девицы,  теперь мечта моя.